Image placeholder

інтерв'ю

мрії збуваються в момент, коли стають сильніші за наші страхи

Інтерв'ю із засновницею мережі освітніх проектів МрійДій (школи, садки, табори, навчання для вчителів та батьків, проектна школа, соціальні напрямки) Лідією Білас

Illustration

ІНТЕРВ'Ю

МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ В МОМЕНТ, КОЛИ СТАЮТЬ СИЛЬНІШІ ЗА НАШІ СТРАХИ

Інтерв'ю з засновниця мережі освітніх проектів МрійДій (школи, садки, табори, навчання для вчителів та батьків, проектна школа, соціальні напрямки) Лідією Білас

Лідія Білас - засновниця мережі освітніх проектів МрійДій. Це школи, садки, табори, навчання для вчителів та батьків, проектна школа, соціальні напрямки. На сьогодні понад 5 тисяч дітей задіяно у проектах мережі. За понад рік повномасштабного вторгнення було реалізовано 8 напрямків, націлених на розвиток освіти в Україні та підтримку українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. МрійДій має на меті впливати на рівень української освіти - відкриваючи освітні заклади з дієвими підходами, навчаючи освітян у різних куточках України та створюючи важливі соціальні ініціативи

Для тих, хто не знайомий із вашим цікавим карʼєрним шляхом, розкажіть, будь ласка, як із фінансової сфери ви потрапили у сферу освіти, та чому саме у неї.

В моєму житті було небагато проєктів, бо я завжди керувалась правилом, що в бізнесі має бути фокус і якщо щось робити, то цілеспрямовано і ефективно. Тому багато років я віддала становленню і розвитку однієї компанії і це був дуже цікавий і результативний період.
В якийсь момент в силу багатьох причин я вирішила трішки пригальмувати та пожити у форматі slow life. Я відчувала, що хочу щось змінити, але передбачити результат таких змін було неможливо. Мені здавалось, що моє життя схоже на біг по колу, але навколо є щось більше і цікавіше, що просто через обставини проходить повз мене. В той момент помінялись пріоритети, мені стало цікаво подорожувати, займатись тим, чим ніколи раніше не займалась та звертати увагу на ті речі, на які раніше ніколи не вистачало часу.
Тоді ж сталась зустріч з колегами, з якими ми навчалися на програмі Presidents’ MBA у kmbs. Розмовляли про дітей, освіту та проблеми навколо. Ми обговорювали ідею школи повного дня, бачення того, якою вона має бути і як створити наповнення, близьке до рівня хороших європейських закладів освіти. Мої діти вчились за кордоном і я дуже гостро відчувала, що ми набуваємо і що разом з тим втрачаємо, коли діти далеко. І саме тому для мене дуже важливим було, щоб така школа з’явилась тут, вдома, в Україні. Так в моєму житті з'явилася мрія. А далі - пам'ятаєте Тоні Гаскенса? «Якщо ви не побудуєте свою мрію, хтось найме вас для того, щоб побудувати свою». Я вибрала будувати свою мрію. З того часу пройшло понад десять років. Багато чого змінилось - досвід, партнерство, успіх, помилки, уроки. Головне, сталась нова історія - що надихає, красива, в яку я вірю. Все лише починається.

З якою метою та мрією ви прийшли саме до цієї сфери?

Вже давно у нас в країні з освітою склалась ситуація, коли багато експертів, ідей та бачень, як має бути, всі шукають чарівне рішення, яке б створило нову українську школу і … яке чомусь не знаходиться. Мої донька і син до чотирнадцяти років вчились у звичайній нестоличній школі й закінчували середню та здобували вищу освіту вже за кордоном. В мене перед очима постійно був контраст не лише між тим, як виглядає школа у нас і в Європі, але більшою мірою між тим, як виглядає тут і там навчальний процес.

Це вже сьогодні тема дуже актуальна, близька і зрозуміла всім - всі знають і розуміють вимоги до сучасної школи. А років п'ятнадцять тому вражало все - атмосфера, програма, методики, відношення. І самі діти, звичайно - впевнені, щасливі, з відкритими поглядами й серцями. Це надихало найбільше. Це захотілось відтворити.
Я думаю, що ідеальної школи не існує. Тобто існує, звичайно, але для кожного це свій ідеальний варіант. Для нас важливо, як і ким діти себе почувають в школі. Ми називаємо себе школою МрійДій, а це означає, що діти вміють мріяти та діяти задля реалізації своїх мрій, вільні та активні, здатні приймати рішення та відповідати за їх наслідки, мають власну думку і можуть аргументовано її відстояти. При тому вони хочуть вчитись і розуміють практичну цінність знань не лише сьогодні, а й протягом усього життя.
Ми намагаємось влаштувати процес навчання так, що потрібне стає легким, а важке непотрібним. Зміни та трансформації в системі освіти незворотні, це вже зрозуміло. Практичні зрушення є, хоча не такі швидкі та ефективні, як того вимагає час. Війна для освіти теж має свої катастрофічні наслідки. Що можемо зробити ми? Ми маємо продовжувати. Не просто підтримувати й забезпечувати навчальний процес, а міняти систему знизу. Всі ми є носіями змін - кожен на своєму місці та у своїй ролі - і ми її змінимо.

Як народилася назва МрійДій?

На одному подиху. Як результат довгих пошуків командою головного, найважливішого і ціннісного наповнення змісту школи та всіх інших проєкті, що об’єднує мережа. Вміння масштабно і сміливо мріяти й бути спроможним ефективно діяти задля реалізації цих мрій - що краще передасть цей зміст, ніж словотвір мрійдій?

Illustration

Лідія Білас - засновниця мережі освітніх проектів МрійДій. Це школи, садки, табори, навчання для вчителів та батьків, проектна школа, соціальні напрямки. На сьогодні понад 5 тисяч дітей задіяно у проектах мережі. За понад рік повномасштабного вторгнення було реалізовано 8 напрямків, націлених на розвиток освіти в Україні та підтримку українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. МрійДій має на меті впливати на рівень української освіти - відкриваючи освітні заклади з дієвими підходами, навчаючи освітян у різних куточках України та створюючи важливі соціальні ініціативи

Для тих, хто не знайомий із вашим цікавим карʼєрним шляхом, розкажіть, будь ласка, як із фінансової сфери ви потрапили у сферу освіти, та чому саме у неї.

В моєму житті було небагато проєктів, бо я завжди керувалась правилом, що в бізнесі має бути фокус і якщо щось робити, то цілеспрямовано і ефективно. Тому багато років я віддала становленню і розвитку однієї компанії і це був дуже цікавий і результативний період.

В якийсь момент в силу багатьох причин я вирішила трішки пригальмувати та пожити у форматі slow life. Я відчувала, що хочу щось змінити, але передбачити результат таких змін було неможливо. Мені здавалось, що моє життя схоже на біг по колу, але навколо є щось більше і цікавіше, що просто через обставини проходить повз мене. В той момент помінялись пріоритети, мені стало цікаво подорожувати, займатись тим, чим ніколи раніше не займалась та звертати увагу на ті речі, на які раніше ніколи не вистачало часу.

Тоді ж сталась зустріч з колегами, з якими ми навчалися на програмі Presidents’ MBA у kmbs. Розмовляли про дітей, освіту та проблеми навколо. Ми обговорювали ідею школи повного дня, бачення того, якою вона має бути і як створити наповнення, близьке до рівня хороших європейських закладів освіти. Мої діти вчились за кордоном і я дуже гостро відчувала, що ми набуваємо і що разом з тим втрачаємо, коли діти далеко. І саме тому для мене дуже важливим було, щоб така школа з’явилась тут, вдома, в Україні. Так в моєму житті з'явилася мрія. А далі - пам'ятаєте Тоні Гаскенса? «Якщо ви не побудуєте свою мрію, хтось найме вас для того, щоб побудувати свою». Я вибрала будувати свою мрію. З того часу пройшло понад десять років. Багато чого змінилось - досвід, партнерство, успіх, помилки, уроки. Головне, сталась нова історія - що надихає, красива, в яку я вірю. Все лише починається.

З якою метою та мрією ви прийшли саме до цієї сфери?

Вже давно у нас в країні з освітою склалась ситуація, коли багато експертів, ідей та бачень, як має бути, всі шукають чарівне рішення, яке б створило нову українську школу і … яке чомусь не знаходиться. Мої донька і син до чотирнадцяти років вчились у звичайній нестоличній школі й закінчували середню та здобували вищу освіту вже за кордоном. В мене перед очима постійно був контраст не лише між тим, як виглядає школа у нас і в Європі, але більшою мірою між тим, як виглядає тут і там навчальний процес.
Це вже сьогодні тема дуже актуальна, близька і зрозуміла всім - всі знають і розуміють вимоги до сучасної школи. А років п'ятнадцять тому вражало все - атмосфера, програма, методики, відношення. І самі діти, звичайно - впевнені, щасливі, з відкритими поглядами й серцями. Це надихало найбільше. Це захотілось відтворити.

Illustration

Я думаю, що ідеальної школи не існує. Тобто існує, звичайно, але для кожного це свій ідеальний варіант. Для нас важливо, як і ким діти себе почувають в школі. Ми називаємо себе школою МрійДій, а це означає, що діти вміють мріяти та діяти задля реалізації своїх мрій, вільні та активні, здатні приймати рішення та відповідати за їх наслідки, мають власну думку і можуть аргументовано її відстояти. При тому вони хочуть вчитись і розуміють практичну цінність знань не лише сьогодні, а й протягом усього життя.

Ми намагаємось влаштувати процес навчання так, що потрібне стає легким, а важке непотрібним. Зміни та трансформації в системі освіти незворотні, це вже зрозуміло. Практичні зрушення є, хоча не такі швидкі та ефективні, як того вимагає час. Війна для освіти теж має свої катастрофічні наслідки. Що можемо зробити ми? Ми маємо продовжувати. Не просто підтримувати й забезпечувати навчальний процес, а міняти систему знизу. Всі ми є носіями змін - кожен на своєму місці та у своїй ролі - і ми її змінимо.

Як народилася назва МрійДій?

На одному подиху. Як результат довгих пошуків командою головного, найважливішого і ціннісного наповнення змісту школи та всіх інших проєкті, що об’єднує мережа. Вміння масштабно і сміливо мріяти й бути спроможним ефективно діяти задля реалізації цих мрій - що краще передасть цей зміст, ніж словотвір мрійдій?

Illustration

Коли ви мріяли про цей проект, чи думали у розрізі «цього в нас точно ніколи не буде» або «так ми робити не будемо». Що це?

У нас точно не буде формального підходу до справи. У нас точно не буде «освітнього супермаркету», де можна придбати-замовити набір послуг лише тому, що ти платоспроможний. У нас не буде мажорства, булінгу, приниження гідності чи проявів неповаги, кого б це не стосувалось. У нас не приживаються байдужі, отже, байдужості у нас теж ніколи не буде.

Illustration

У нас не приживаються байдужі, отже, байдужості у нас теж ніколи не буде.

Лідія Білас

Long life learning сьогодні вже не тренд, а необхідна умова залишатися актуальним у професії та за її межами. Чи варто і, чи можливо вже у школі готувати дітей до того, що школа, умовно кажучи, ніколи не закінчиться. Як це відбувається у MriyDiy?

Чим швидше змінюється світ, тим більше нового потрібно вивчити про ці зміни. Крім того, що трансформаційні процеси важливо осягнути раціонально, їх потрібно прожити на емоційному рівні та засвоїти на практичному рівні. Тут на допомогу приходить чудова навичка lifelong learning. Зазвичай під цим терміном ми маємо на увазі поглиблення професійних навичок, розвиток soft skills, вивчення нових технологій або мов, розкриття талантів.
Наразі lifelong learning - не лише про успіх, але й про баланс між роботою та особистим життям. Постійний саморозвиток дозволяє проживати нові грані реальності, відкривати нові емоції в собі, бачити нові фарби, дивувати самого себе, закохувати себе у себе ще глибше і краще розуміти свій внутрішній світ.
Часто занадто вимогливі батьки або непрофесійні вчителі закріплюють негативні асоціації з навчальним процесом. Зіштовхнувшись з яскравими негативними емоціями в школі, у дітей назавжди відпадає мотивація до навчання. Але освіта може бути іншою. Знаходячи таланти дітей, мотивуючи їх до пізнання світу та самих себе, допомагаючи знайти інтереси, батьки разом з вчителями можуть зробити зворотне - назавжди закохати у читання, вивчення нового, дослідження світу.

За понад рік повномасштабного вторгнення було реалізовано 8 напрямків, націлених на розвиток освіти в Україні та підтримку українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. Розкажіть, будь ласка, детальніше про них.

У проєктах мережі задіяно понад 5000 дітей, пройшли навчання сотні українських освітян (Освітній центр МрійДій) та десятки родин (Батьківський клуб). Під час повномасштабного вторгнення наша мережа запустила і соціальні напрямки, в тому числі за кордоном. Наш освітній Кластер надав освітню підтримку тисячам дітей, які сьогодні тимчасово перебувають за межами України.
Сьогодні маємо дві школи повного дня у двох містах - Києві та Львові. Одна з головних задач навчального процесу - показати дітям, як знання працюють в житті. Тому на урок математики до нас може завітати, наприклад, фінансист та поговорити з дітьми про гроші, про те, як математика згодиться у фінансовій сфері, скласти разом з дітьми фінансовий бюджет. Або ж заняття з математики з архітектором та робота над кресленням реальних архітектурних споруд. І таких прикладів багато. Ми впевнені, що школа має готувати до життя та показувати красу знань, а не їх лише теоретичну частину.
Щодо садків - сьогодні їх два у Києві та Львові. Нам важливо було створити простір щасливого дитинства. Найголовніше - безпечний простір, де діти отримуватимуть різносторонній розвиток та проживатимуть своє найкраще дитинство.
Наша дистанційна школа є свого роду острівцем українського та українськості, для дітей, які знаходяться за тисячі кілометрів від своїх однокласників, шкіл, друзів. Навіть онлайн заняття ми розробили таким чином, щоб скеровувати учнів на важливість думати, розуміти, відкривати, знати, застосовувати.

Illustration
Illustration

У проєктах мережі задіяно понад 5000 дітей, пройшли навчання сотні українських освітян (Освітній центр МрійДій) та десятки родин (Батьківський клуб). Під час повномасштабного вторгнення наша мережа запустила і соціальні напрямки, в тому числі за кордоном. Наш освітній Кластер надав освітню підтримку тисячам дітей, які сьогодні тимчасово перебувають за межами України.

Сьогодні маємо дві школи повного дня у двох містах - Києві та Львові. Одна з головних задач навчального процесу - показати дітям, як знання працюють в житті. Тому на урок математики до нас може завітати, наприклад, фінансист та поговорити з дітьми про гроші, про те, як математика згодиться у фінансовій сфері, скласти разом з дітьми фінансовий бюджет. Або ж заняття з математики з архітектором та робота над кресленням реальних архітектурних споруд. І таких прикладів багато. Ми впевнені, що школа має готувати до життя та показувати красу знань, а не їх лише теоретичну частину.

Щодо садків - сьогодні їх два у Києві та Львові. Нам важливо було створити простір щасливого дитинства. Найголовніше - безпечний простір, де діти отримуватимуть різносторонній розвиток та проживатимуть своє найкраще дитинство.

Наша дистанційна школа є свого роду острівцем українського та українськості, для дітей, які знаходяться за тисячі кілометрів від своїх однокласників, шкіл, друзів. Навіть онлайн заняття ми розробили таким чином, щоб скеровувати учнів на важливість думати, розуміти, відкривати, знати, застосовувати.

Illustration

Табори. Майже 700 учасників таборів МрійДій цього літа. Ми реалізуємо чотири напрямки - Київ, Львів, Брюховичі, Карпати.
Освітній кластер МрійДій у Польщі об’єднує українські освітні ініціативи та надає підтримку його учасникам, в тому числі школам, де тимчасово навчаються українські діти.
MriyDiy Project School - проєктна школа без стін та кордонів для дітей та молоді від 10 до 16 років. Проєкт MriyDiy Project School у 2022-2023 навчальному році було реалізовано за ініціативи благодійного фонду «СпівДія» спільно з Освітньою фундацією «МрійДій» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Міністерства молоді та спорту України.
За цей рік у нас: 1400 учасників; 640 зустрічей з експертами в різних галузях; 281 місто та селище України; 596 проактивних батьків (12 зустрічей проєктної лабораторії успішного батьківства). Діти навчаються проєктному менеджменту у кращих практиків України, серед викладачів навіть Нобелівська лауреатка.

Illustration

Чи можете ви назвати себе мрійницею? Яка, на вашу думку, роль мрії у житті дорослої людини?

Я б сказала – великою мрійницею. Все, що нас оточує, колись було чиїмись мріями. З мрій починаються винаходи, що роблять життя комфортнішим, політичні устрої та форми правління, нові тенденції в моді та напрямки в мистецтві, кар’єрні та творчі звершення. Тільки коли ми дозволяємо собі бути сміливими (хоча б навіть у думках) і виходити за рамки - народжуються найкращі ідеї та рішення для руху вперед.
Мріяти в дитинстві просто зобов'язана кожна дитина - ніякої відповідальності та особливої ​​можливості щось змінити, лише суцільне задоволення - діти на те і діти.

Але у дорослому житті - недозволена розкіш - мріяти й нічого не робити для їх здійснення. Це ніби виявиться за паспортом дорослим, а на діях семирічкою.

Чому у декого усі мрії збуваються? Та тому, що вони прикріплюють до них свої бажання, свої дії та вчинки, усвідомленість та розуміння, навіщо і про що мрія, а далі йдуть на ризик - працюють, пробуючи різні методи та підходи. Не вийшло так, значить вийде по-іншому.
Мрії є способом вивільнення енергії. Якщо ви мрієте про щось конкретне, то цим ви даєте своєму організму поштовх до мобілізації ресурсів. За допомогою мрії ми рухаємось вперед, бо вони допомагають людині почати діяти, а не просто вдаватися до пустопорожніх фантазій.
Мрії допомагають долати життєві труднощі та зігрівають у найскладніші моменти. За допомогою фантазій можна перемикнутися з нагальних проблем і такий спосіб мислення може підказати вам правильне рішення в найнесподіваніший момент.

Все, що нас оточує, колись було чиїмись мріями

Лідія Білас

Що робити дорослим, які зіткнулися із кризою здатності мріяти? Знаєте, коли запитуєш людину про що вона мріє і людина відповідає втомлено, що хоче, щоб просто все було добре. Про що це для вас? І чи варто з цим щось робити?

Якщо я б дізналась, що в когось зараз немає жодної мрії - я б, мабуть, захвилювалась. Бо для мене це б означало, що людину обплутав страх, зникла віра в себе і самооцінка впала нижче плінтуса. Що зручніше обманювати самого себе, щоб не ризикувати.

Illustration

Варто навчитися відрізняти нереальну мрію від мрії без обмежень.Практично кожна людина, незалежно від своєї самооцінки, віку, стадії духовного розвитку чи накопиченого життєвого досвіду, має якусь нездійсненну, як їй здається, мрію. Усвідомлюючи, що вона не справдиться, люди забороняють собі мріяти. Але якщо дозволити собі розглянути свою мрію ближче, ви зрозумієте, що не все недосяжно як здається.
Багато людей не припускають думки, що можуть отримати бажане. Тому навіть не дивляться у бік мрії. Багато хто ставить перед собою нездійсненні завдання, помилково вважаючи, що ці цілі є те, що їм потрібно. Через це виникають перешкоди, долаючи які, ви витрачаєте свій ресурс. Дуже важливо прояснити, що лежить в основі мрії, яка справжня потреба людини. Втілює не сила бажання, а реальні дії, співвіднесені з можливостями та обмеженнями - як середовища, так і своїми власними.
У тих, у кого мрія не летить - або мрія чужа і на неї внутрішньо немає достатніх сил і енергії, а звідси рішучості і бажання діяти, або людина опутана страхом, як липким павутинням.
Головне правило будь-якої мрії - чесне розуміння, що вона саме ваша і що ви готові заради неї на ризик. Саме так мислить доросла людина. Все інше - самообман, страхи і любов до зони комфорту з усіма наслідками, що звідти випливають.

Варто навчитися відрізняти нереальну мрію від мрії без обмежень.Практично кожна людина, незалежно від своєї самооцінки, віку, стадії духовного розвитку чи накопиченого життєвого досвіду, має якусь нездійсненну, як їй здається, мрію. Усвідомлюючи, що вона не справдиться, люди забороняють собі мріяти. Але якщо дозволити собі розглянути свою мрію ближче, ви зрозумієте, що не все недосяжно як здається.
Багато людей не припускають думки, що можуть отримати бажане. Тому навіть не дивляться у бік мрії. Багато хто ставить перед собою нездійсненні завдання, помилково вважаючи, що ці цілі є те, що їм потрібно. Через це виникають перешкоди, долаючи які, ви витрачаєте свій ресурс. Дуже важливо прояснити, що лежить в основі мрії, яка справжня потреба людини. Втілює не сила бажання, а реальні дії, співвіднесені з можливостями та обмеженнями - як середовища, так і своїми власними.
У тих, у кого мрія не летить - або мрія чужа і на неї внутрішньо немає достатніх сил і енергії, а звідси рішучості і бажання діяти, або людина опутана страхом, як липким павутинням.
Головне правило будь-якої мрії - чесне розуміння, що вона саме ваша і що ви готові заради неї на ризик. Саме так мислить доросла людина. Все інше - самообман, страхи і любов до зони комфорту з усіма наслідками, що звідти випливають.

Illustration

Ваш рецепт особистої ефективності у турбулентному світі? Як не пропустити своє життя, нескінченно долаючи кризи?

Для мене стан спокою - стан програшу. Ще у минулому столітті військові у своїх стратегіях ввели характеристику сучасного світу як VUCA - нестійкий, невизначений, складний і непередбачуваний. Тепер цей термін активно використовують усі футурологи та економісти, зважаючи на зміни, які відбулися. Спиратися на досвід вже неможливо, кожен день пристосовуєшся до реалій, а для цього потрібні нові знання та навички.
Вибір, як завжди, у двох площинах - або ти "водій" свого життя, бізнесу, історії, або "пасажир" і приймаєш обраний маршрут і умови, тихо чи гучно погоджуючись, чи заперечуючи шлях, але ніяк не впливаючи на ситуацію. Вибір робимо самостійно в кожен момент часу.
Коли повномасштабна війна лише почалась, я, як і багато хто, вірила в її швидке закінчення. Ця віра дещо гальмувала потребу у внутрішніх змінах та адаптації. Здавалось, що можна завмерти, трохи почекати, трохи потерпіти і все буде, як раніше. А потім зрозуміла - час адаптуватись до життя під час війни. До життя з відчуттям постійної загрози, неможливістю планувати більше ніж на день та неможливістю отримувати при тих же зусиллях той же результат, що і раніше. Наші цінності змінились.
Адаптивність – наша нова необхідність. Вона виключає трату енергії на надмірну боротьбу з зовнішніми обставинами, які неможливо змінити. Замість того я навчилась фокусуватись на внутрішніх змінах та пошуку ресурсів для можливої ефективності.

Чи є у вас особиста життєва місія?

Мені цікаво вчитись і пізнавати світ. До війни багато подорожувала й особливо захоплювалась екстремальними маршрутами. Пишу і фотографую. Кілька років тому в моєму житті з'явилася музика - львівський молодіжний оркестр INSO, неймовірний талановитий колектив музикантів, про який має дізнатись весь світ.

Я мрію, а мрії як правило збуваються в момент, коли стають сильніші за наші страхи. Мої мрії на кілька поколінь вперед, все інше - бажання і плани і їх справді багато. Найважливіші професійні пов’язані, звичайно, з освітою. Немає освіти - немає майбутнього, як би банально це не звучало.

Але часто в результаті постійного руху вперед ми втрачаємо діалог з собою, бо якщо людина спрямована на успіх, але не на щастя, то вона дуже обмежує себе. Знавці стверджують, що успіх - це побічний ефект проживання свого життя. І мені такий підхід імпонує. Коли я бачу сенс в тому, що роблю, коли отримую задоволення від проживання кожного моменту - це успіх, мій особистий. Зараз я там, де хочу бути. І якщо про місію – то, мабуть, залишити цей світ трохи кращим, ніж я у нього прийшла.

Адаптивність – наша нова необхідність. Вона виключає трату енергії на надмірну боротьбу з зовнішніми обставинами, які неможливо змінити.

Лідія Білас

Про що ви будете розповідати на форумі SUPERWOMAN вже 30 вересня і кому варто це почути?

Я буду говорити про мрію, як основу стійкості у бізнесі та житті. Люди, що прагнуть змін, рідко задумуються, що справжня зміна одна. І вона всередині. Найважливіше - почати. Почати просто зараз - з того місця, де ти знаходишся, з того, що вже знаєш, після всіх помилок.
Великі мрії вбивають маленькі компроміси. Я вірю в те, що «щоб щось отримати, потрібно спочатку віддати». Це основний закон Всесвіту обміну енергіями і він свідчить, що «життя є там, де є обмін». Тому я віддаю, а почує той, кому це буде важливо почути саме в той момент.

  • Illustration

    Розмовляла з Лідією Катерина Смотрич

  • Illustration

    SUperwoman forum | Resilience 360

    30/09 - 1/10
    Київ, MERCURE CONGRESS CENTER

    2 дні прокачки життєстійкості, обмін досвідом та зміцнення цінностей. Реальні бізнес-кейси, лайфхаки без води, потужна експертиза soft skills